folkmart.ua - інтернет-магазин українських сувенірів. Мережа магазинів українських сувенірів. Великий вибір вишиванок, виробів з петриківським розписом, глиняного посуду, рушників та інших сувенірів. Українські сувеніри та подарунки folkmart.ua
вулиця Старосільська, 1Е 02125 Київ UA
Monday-Friday 9am-6pm 0-800-333-177 044-334-31-77
Рейтинг: 4.8 / 5 Відгуків: 266
00

Закарпатська вишиванка – особливості місцевого стилю вишивки й орнаментів

Вишивання одягу та рушників здавна було в Україні важливою частиною культури, обрядових дійств, мало сакральне значення, супроводжувало людину від народження до самої смерті. Через візерунки та кольори наші предки показували любов до рідної землі та природи. Також у них вкладали магічний сенс. А процес вишивання означав передачу сили, знання й особливостей світогляду від покоління до покоління.

Закарпаття, як регіон, наближений до Європи, увібрало чимало іноземних особливостей культури: Чехія, Румунія, Словаччина, Угорщина, Польща щедро ділилися своїми традиціями. І вони вплинули на формування символіки та колористики української закарпатської вишиванки. Цей вид народного мистецтва пройшов довгий шлях і розвивається й сьогодні.

Історична довідка. Особливості закарпатської вишивки від початку до сьогодення

Дослідники вважають: культура закарпатського рукоділля почала формуватися у XIII-XV століттях. В той час Європа вже прийняла християнство, але на території нашого регіону досі зберігався вплив язичництва, це відбилося на стилістиці мотивів. Кола уособлювали сонце, ромби – рідну землю, хвилясті лінії позначали воду, а трикутники символізували гори та море.

У XV-XVIII столітті орнаменти та кольори стали більш насиченими та багатими на території Закарпаття. Вишивка кольоровими нитками вважалася дуже дорогою, як і додавання бісеру. Тільки дуже заможні родини мали змогу придбати мереживо, напівдорогоцінне каміння. Сама вишивка теж ставала складнішою, утворилися унікальні мотиви, які наслідували тенденції румунської й угорської культури. У музеях можна побачити вишиванки з мотивами тварин, птахів, квітів.

Коли регіон перебував у складі Австрійської імперії, вишивка переживала свій «золотий вік». З того часу вишивка Закарпаття стала наслідувати характерні елементи Німеччини, Нідерландів, Франції та країн Скандинавії. Новими стали візерунки у вигляді виноградної лози, кущів, на яких рясно висять грона та квіти. У цей час також з’явилася мода вплітати в орнамент срібні та золоті нитки, які позначали високий статус і рівень заможності того, хто носить вишиту річ.

У XX столітті слідом за історичними подіями змінився й стиль закарпатського мистецтва. Він знову повернувся до класичних мотивів, став більш простим і стриманим, стали переважати геометричні орнаменти, а майстри почали використовувати не тільки льон і бавовну, а й шовк.

Радянський період став часом занепаду, бо вишивка хоча й відкрито не заборонялася, але не схвалювалась, можна було вдягати на свята тільки вишиванки з «затвердженими загальноукраїнськими малюнками», регіональні відмінності заборонялись. Та це не завадило людям берегти та передавати традиції мистецтва.

Сьогодні естетика закарпатської вишиванки знову знаходиться на піку популярності та переживає друге народження. Сучасні автори вільно експериментують із класичними техніками, комбінуючи просту геометрію з пишними ідеями австрійського історичного періоду.

Що означають орнаменти на закарпатських вишиванках

У XIX-XX столітті на території регіону переважно були поширені так звані «звізди» або «косички» – восьмикутні зірки, вони мали сакральне значення в наших предків і уособлювали зв’язок людини з вищими силами, нагадували про нескінченність часу та необхідність шанувати минулі покоління. Квадрати та ромби також часто ставали елементами національної вишивки в цій частині України. Будь-який чотирикутний є знаком землі, а отже стабільності, сили, зв’язку з місцем, де людина народилася, та яке дає їй наснаги.

Класичну вишивку Закарпатського регіону легко впізнати за наступними ознаками:

  • вона рясно покриває рукави, комір, планку на грудях;
  • переважають червоний, білий, чорний кольори, червоно-сині поєднання;
  • є великі квадрати, всередині яких містяться більш дрібні та різноманітні малюнки;
  • орнаменти нагадують місцеві рослини, квіти, дерева, пташине пір’я.

Прямі та косі хрести на рівні грудей у жіночому одязі означали місце, де клали малий хрест тоді, коли молилися. Це означало, щирість віри, праведність, чисту душу. У більш пізній період до таких хрестів додалися й інші елементи у вигляді косичок, колосків, рослинних мотивів.

Значення кольорів

До XVIII століття головним кольором ниток для вишивки був червоний. Люди, на сорочках яких було помітно інші кольори (синій, жовтий, зелений), мали високий соціальний статус і чималий статок. Також це стосувалося додавання бісеру в оздоблення. Пізніше до Закарпаття дійшла полтавська мода на біле по білому. Нитки видирали того ж кольору, що й полотно, або трохи інші за відтінком, але майже білі. Під кінець XIX століття повернулись класичні кольори: червоний, чорний, синій, і на початку XX ст. майстри активно використовують майже всю гаму (жовтий, зелений, помаранчевий). Здебільшого ці кольори раніше були недоступні через високу ціну барвників, і з розвитком промисловості придбати бажані відтінки міг майже кожен.

Регіональні особливості та значення символів

Узагальнювати закарпатські вишиванки за стилем було б не зовсім вірно, адже кожна область мала свої відмінності:

  1. На території Межигір’я популярними були так звані «розвертанки», котрі мали на грудях глибокий виріз зліва. Поряд із ними виріб оздоблювався рясними та багатими рослинними мотивами, вони мали значення оберега від злих сил, ворогів та «чорного ока».
  2. Ужгородські майстрині створювали складні теми з багатьох ламаних ліній, це називали «меандрами». У них можна помітити риси давньогрецької культури, а сам візерунок означав нерозривний зв’язок людини з божественними силами. Місцеві жителі уявляли, що так виглядають лабіринти, у яких має заплутатись темна сила, прокльони та інші зурочення проти чистої душі.
  3. Біля Воловця сорочки розшивали синім (блакитним) і червоним, деталізованими та наближеними до реальності схемами квітів, з тичинками, пелюстками, листям.
  4. У Берегівському районі в період 1880-1930 рр. були розповсюдженими максимально реалістичні зображення квітів, що не утворювали стрічки, а сходились у центрі, тобто нагадували симетричний різнобарвний складний букет, який стоїть у вазоні.
  5. Справжньою «класичною закарпатською вишивкою» вважається творчість майстрів Хустського району. Вона наповнена сакральним змістом, відображає зірки на 8 променів, трикутники гірських піків та густих лісів краю.

Закарпатська вишивка – це цілий окремий прошарок в середині загальної культурно-художньої спадщини мистецтва оздоблення. Сьогодні можна вибрати те, що більше подобається, придбати готові вироби (сукні, сорочки, рушники) або замовити унікальну авторську чи дизайнерську річ, котра буде створена саме для вас з урахуванням культурних традицій української вишивки. Закарпатська вишиванка може стати унікальним святковим елементом чоловічого та жіночого гардероба, для якого завжди знайдеться привід і місце у сучасному світі.