Значення кольорів на вишиванці — це не просто естетика, а глибока символіка української культури. Вишиванка є одним із найяскравіших елементів народної творчості та поєднує у собі не тільки особливості ремесел, майстерності, уявлень про естетику українців. Вона здавна стала майже священним, сакральним символом, більше, ніж просто повсякденним чи святковим елементом одягу. Наші предки кожну річ створювали власними руками. В будь-який час, в тяжких умовах життя вони завжди знаходили час і місце, аби створювати особливі речі.

Кожен стібок, хрестик, деталь вишиванки не випадкова. Вона набувала значення, формувала свій зміст сторіччями, увібрала в себе оберегові сили. Тому орнаменти та колористика вишиванки вважаються фундаментальним елементом національної культурної спадщини. Знавці та ті, хто сприймає вишиті сукні та сорочки суто з естетичного погляду, відзначають характерні особливості виробу. Візерунки, їхня геометрія та забарвлення переплітаються у приховану систему поглядів, світогляду, ментальності.

Червоний та чорний кольори: контраст енергії та смутку

Червоний колір можна назвати головним в естетиці української вишивки. Він має потужну емоційну насиченість, глибокий підтекст, який розуміли наші пращури. Базовими асоціаціями є:

  • кров;
  • життя;
  • любов;
  • сила;
  • вогонь;
  • війна;
  • небезпека;
  • пристрасть.

Його вплив на підсвідомість та психіку проявляється у збудженні нервової системи: він стимулює волю та характер, прискорює пульс, може активізувати агресивні імпульси. В інших відтінках червоний викликає відчуття затишку, тепла, урочистості, радості.

Протилежне значення має чорний. В системі національного світогляду він означає тугу, журбу, смерть, втрату. Але негативний контекст – лише частина. Характеристиками чорного є сила, елегантність, глибина, містичність, земля. Стиль вишивки чорним по білому є одним із найпоширеніших, особливо для полтавського регіону.

Коричневий та блакитний кольори: стійкість природи й прохолода духу

Коричневий колір не одразу поширився у вишиванках і рушниках. Він також ототожнюється із землею, деревом, природними силами, життям, чоловічою міццю. Йому не властиві такі імпульсивні енергії, проте відчуття надійності, стабільності, зрілості коричневий втілює найкраще. Цей колір практичних рішень, зваженого підходу, рівноваги. Психологічно коричневий має заспокійливу дію, допомагає концентрувати увагу, внутрішньо зосередитись. Позначає сталість, повагу до предків, зв’язок із рідною землею.

Блакитний – не тільки ніжний та «чистий» колір, але й часто холодний. На нього покладається задача гармонізувати простір, візерунок, внутрішній стан людини. Небо, чистота думок, серця, правда – ось головні посили блакитного кольору. У вишивці блакитний «полегшує» орнамент, робить його більш «дихаючим». В традиційному мистецтві він також символізує духовність, духовну глибину.

Підбиваючи підсумки

Основними кольорами української вишивки є:

  • червоний – любов, пристрасть, енергія, кров;
  • чорний – журба, смерть, сила, елегантність;
  • коричневий – земля, витримка, стабільність;
  • блакитний – прохолода, дух, самозаглиблення.

Поєднання кольорів має не тільки естетичне, а й сакральне, містичне значення. В ньому виражалася народна філософія, особливості сприйняття світу. Комбінація орнаменту та забарвлення ниток має власну, глибоко символічну систему. В такий спосіб майстрині звертались до вищих сил, енергії навколишнього світу, просили про захист, добробут, родючість.